Шляхи оптимізації лікувальної тактики при кістозних ураженнях яєчників

Протягом останніх десятиліть серед гінекологічної патології невпинно зростає частота об’ємних уражень яєчників, яка за літературними даними становить 19-25%. Фолікулярні кісти (ФК) та кісти жовтого тіла (КЖТ) як найбільш поширені серед пухлиноподібних процесів в яєчниках виникають внаслідок накопичення рідини в кістозно-атрезуючому фолікулі або в жовтому тілі за відсутності істинного бластоматозного росту. У структурі доброякісних пухлин і пухлиноподібних уражень яєчників ФК та КЖТ становлять близько 17-30% і виявляються у 52,3% жінок зі скаргами на біль внизу живота та порушення менструального циклу [1-3, 18]. 
Згідно з літературними даними, ендометріоїдні кісти (ЕК) виявляються значно рідше, але зустрічаються в 21,9-60,0% випадків як один з основних проявів ендометріозу – 
гормонально залежного захворювання, що розвивається на фоні порушеного гормонального та імунного гомеостазу. У пацієнток із кістозними ураженнями яєчників у поєднанні з безпліддям ЕК яєчників зустрічаються у 42,3% випадків [4, 5]. 
Вважається, що розвиток кістозних уражень яєчника може бути викликаний тривалою гіперестрогенізацією або просто монотонним впливом естрогенів чи навіть їх знижених доз. Також встановлено, що ендогенна гіперестрогенізація є не лише причиною, але й наслідком виникнення ФК яєчників [6].
Поява ФК та КЖТ у жінок репродуктивного віку – не випадкове явище. Серед КЖТ особливу увагу привертають тека-лютеїнові та гранульозо-лютеїнові кісти як наслідок компенсаторно-пристосувальної реакції порушення фолікулогенезу за недостатності лютеїнової фази на фоні зниженої продукції як естрогенів, так і прогестерону. З одного боку, поява КЖТ реалізує неспроможність лютеїнової фази, а з іншого – є підгрунтям до подальшого розвитку дисгормональних дисфункцій в організмі жінки [7].
Враховуючи те, що процеси проліферації та секреторної трансформації ендометрія регулюються стероїдними гормонами, на думку дослідників, порушення секреції гонадотропних гормонів та стероїдогенеза в яєчниках (хаотичні пікові викиди лютеїнізуючого [ЛГ] та фолікулостимулюючого [ФСГ] гормонів, зниження базального рівня прогестерону, гіпер-естрогенія) створюють необхідні передумови для розвитку ендометріоїдних імплантатів та підтримання їх активного стану. Зокрема, за наявності ендометріозу яєчників секреція ФСГ підвищувалась у порівнянні з величиною циклічного піка у здорових жінок у 4-6 разів [8].
Фундаментальні дослідження останніх років дали змогу охарактеризувати діяльність репродуктивної системи на рівні гіпоталамус-гіпофіз-яєчники і встановити важливу роль у виникненні кістозних уражень яєчників порушень гормонального гомеостазу, що зумовлюють подальший розвиток захворювання [9, 10].
За останнє десятиліття у сучасній гінекологічній науці значно змінилися існуючі підходи до методів корекції патології органів малого таза у жінок репродуктивного віку. У теперішній час перевага надається консервативним та органозберігаючим методам лікування. При ретенційних кістах яєчників до 5-6 см в діаметрі можливий транзиторний перебіг із самостійним регресом, але застосування вичікувально-наглядової тактики не завжди виправдано. Насправді у цих пацієнток не відновлюється повноцінний оваріальний стероїдогенез, що надалі призводить до частих рецидивів, порушення менструальної функції, недостатності лютеїнової фази, гіпер-пластичних змін в ендометрію. Тому основним напрямком консервативної терапії хворих репродуктивного віку з кістозними ураженнями яєчників перш за все є відновлення та стабілізація порушеного гормонального гомеостазу [11, 12]. Різні терапевтичні режими гормональних препаратів, що використовуються у лікуванні даного контингенту хворих, повинні досягти однієї мети – знизити чи повністю заблокувати активність гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, що в кінцевому результаті приведе до атрофічних змін у патологічному вогнищі та клінічно проявиться повним чи частковим регресом новоутворення [13, 14]. За даними різних дослідників, ефективність блокуючого ефекту гормональної терапії у системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники різними препаратами та схемами використання коливається від 23 до 98%. Це може бути зумовлено морфологічними особливостями та станом рецепторного апарату органів-
мішеней [15].
 
І.Б. ВОВК       
д.мед.н., професор, керівник відділення планування сім’ї Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України
З.Б. ХОМІНСЬКА  
д.мед.н., професор, науковий керівник лабораторії ендокринології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України
Г.В. ЧУБЕЙ       
к.мед.н., старший науковий співробітник відділення планування сім’ї Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України
В.К. КОНДРАТЮК      
д.мед. н., головний науковий співробітник відділення планування сім’ї Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України 
Полный текст статьи можно прочитать в формате PDF   
(function(w, c) { (w[c] = w[c] || []).push(function() { try { w.yaCounter10585249 = new Ya.Metrika({id:10585249, enableAll: true}); } catch(e) { } }); })(window, "yandex_metrika_callbacks");